Bibliotheca Polyglotta

ity ete catvāraḥ svalakṣaṇopādāyarūpadhāraṇād dhātavaś catvāri mahābhūtāny ucyante | mahattvam eṣāṃ sarvānyarūpāśrayatvenaudārikatvāt | atha vā tadudbhūtavṛttiṣu pṛthivyaptejovāyuskandheṣv eṣāṃ mahāsaṃniveśatvāt | te punaḥ ete dhātavaḥ kasmin karmaṇi saṃsiddhāḥ kiṃsvabhāvāś cety āha

釋曰。如此四大。能持自相及所造色故名界。云何四界名大。一切餘色依止故。於彼成麁故。故名爲大。復次極遍滿起。地水火風聚中形量大故。復次能増廣一切有色物生。及於世間能作大事故名大。復次此地等界。於何業中成。何爲自性。

論曰。地水火風能持自相及所造色。故名爲界。如是四界亦名大種。一切餘色所依性故。體寛廣故。或於地等増盛聚中。形相大故。或起種種大事用故。此四大種能成何業。

źes bya ba ste | bźi po de dag ni raṅ gi mtshan ñid daṅ rgyur byas pa’i gzugs ’dzin pa’i phyir khams dag go | ’byuṅ ba chen po bźi rnams źes bya ba ni ’di dag gzugs gźan thams cad kyi rten ñid du rigs pa’i phyir na chen po ñid do | | (32a1)yaṅ na sa daṅ chu daṅ me daṅ rluṅ gi phuṅ po de dag bya ba la śas che ba de dag la de rnams chen por gnas pa’i phyir ro | | yaṅ khams de dag gi las ni gaṅ du yaṅ dag par ’grub | raṅ bźin ni ci źe na |

dhṛtyādikarmasaṃsiddhāḥ

偈曰。於持等業成。

See the full verse quoted previously

’dzin pa la sogs las su grub | | ces bya ba smos te |

dhṛtisaṃgrahapaktivyūhanakarmasv ete yathākramaṃ saṃsiddhāḥ pṛthivyaptejovāyudhātavaḥ | vyūhanaṃ punar vṛddhiḥ prasarpaṇaṃ ca veditavyam | idam eṣāṃ karma | svabhāvas tu yathākramaṃ

釋曰。勝持和攝成熟引長。於四業中。次第成就。地水火風界。轉移増益。故名引長。是名四大業自性者次第。

如其次第能成持攝熟長四業。地界能持。水界能攝。火界能熟。風界能長。長謂増盛。或復流引。業用既爾。自性云何。如其次第。

(2)sa daṅ chu daṅ me daṅ rluṅ gi khams ’di dag ni go rims bźin du ’dzin pa daṅ sdud pa daṅ smin par byed pa daṅ rgyas par byed pa’i las dag tu grub bo | | rgyas par byed pa ni ’phel ba daṅ rgyas par byed par rig par bya ste | ’di dag ni de dag gi las yin no | | raṅ bźin ni (3)go rims bźin du |

kharasnehosṇateraṇāḥ || 1.12 ||

偈曰。堅濕熱動性。

即用堅濕煖動爲性。

sra gśer dro ñid g-yo ba rnams te |

kharaḥ pṛthivīdhātuḥ | sneho ’bdhātuḥ | uṣṇatā tejodhātuḥ | īraṇā vāyudhātuḥ | īryate ’nayā bhūtasroto deśāntarotpādanāt pradīperaṇavad itīraṇā | vāyudhātuḥ katamo laghusamudīraṇatvam iti prakāraṇeṣu nirdiṣṭaṃ sūtre ca | tat tu laghutvam upādāya rūpam apy uktaṃ prakaraṇeṣu | ato ya īraṇāsvabhāvo dharmaḥ sa vāyur iti karṃaṇā ’sya svabhāvo ’bhivyaktaḥ |

釋曰。地界以堅爲性。水界以濕爲性。火界以熱爲性。風界以動爲性。引諸大相續令生異處。如吹燈光名動。分別道理論云。何者風界。所謂輕觸。經説亦爾。或説輕觸爲所造色。此法以動爲定性故。説動爲風界。即以業顯風自性。

地界堅性。水界濕性。火界煖性。風界動性。由此能引大種造色。令其相續生至餘方。如吹燈光。故名爲動。品類足論及契經言。云何名風界。謂輕等動性。復説輕性爲所造色。故應風界動爲自性。擧業顯體故亦言輕。

sra ba ni sa’i khams so | | gśer ba ni chu’i khams so | | dro ba ni me’i khams so | | g-yo ba ni rluṅ gi khams so | | ’dis ’byuṅ ba’i rgyun yul gźan du skyed ba’i phyir g-yo bar byed de | sgron ma g-yo ba bźin (4)du g-yo bar byed pa yin no | | rab tu byed pa dag daṅ mdo sde las rluṅ gi khams gaṅ źe na | yaṅ ba ñid do źes gsuṅs la | rab tu byed pa dag las | yaṅ pa ñid de rgyur byas pa’i gzugs źes kyaṅ bśad do | | de’i phyir g-yo ba’i raṅ bźin gyi chos gaṅ yin pa de ni rluṅ (5)gi khams śes pa ste | ’di’i raṅ bźin las kyis gsal ba yin no |

Permanent link

http://www2.hf.uio.no/common/apps/permlink/permlink.php?app=polyglotta&context=ctext&uid=9fd08167-f0ba-11e4-bbf3-001cc4ddf0f4

Choose languages

Choose images, etc.

Choose languages

Choose display

ā	ī	ū	ṛ	ṝ	ḷ
ḹ	’	ṃ	ḥ	ṅ	ñ
ṭ	ḍ	ṇ	ṣ	ś	ź
š	č	ǰ	γ